Зміна професії у віці 30-45 років: плюси, мінуси, наслідки

Бажання змінити професію, напевно, виникало у кожного, але найчастіше воно так і залишалося бажанням. Адже теоретично це зробити легко, але на практичні дії мало хто наважується. Добре, якщо за плечима є тил у вигляді матеріальної підтримки – тоді можна й ризикнути.

Або зарплата настільки мала, що втрачати вже нічого … Або начальник – тиран і егоїст або в робочому колективі склалися важкі стосунки: тут вже вибирати не доводиться, обставини самі підштовхують прийняти рішення піти з роботи. Як то кажуть, з двох зол вибираємо найменше.

А якщо це не так? Робота не подобається, але за неї добре платять. Ось ваги терезів і розгойдуються, не дозволяючи визначитися з однозначним рішенням. З одного боку – матеріальне благополуччя, з іншого – бажання зайнятися улюбленою справою поряд з невідомістю і невизначеністю. А тут ще друзі і родичі нагадують прислів’я: «Від добра добра не шукають».

До речі, питання зміни професії виникає не так уже й рідко.

По-перше, в молодості багато хто ще не в змозі визначити, до чого у них лежить душа. Школярі часто не мають уявлення про розмаїття професій і про те, чим вони будуть займатися після закінчення того чи іншого вузу.

По-друге, сформувалася думка про обов’язковість вступу до вузу відразу після школи – і не важливо, в який. Головне – не залишитися за бортом. У кого є гроші – в більш престижний, у кого немає – в менш.

На можливості і бажання дитини мало хто зважає. Наприклад, дитині подобається малювати, але у батьків немає грошей «просунути його» в художній університет. Зате мама працює бухгалтером і пророкує йому таке ж майбутнє. Ось так і «народжується» бухгалтер, який буде з важким серцем виконувати свою роботу, проклинати її і мріяти все кинути. І влаштовувати ця робота буде його лише в день зарплати.

У той же час приклади з життя показують, що багато було людей які стали такими всупереч обставинам. У роки юності багатьом з них було не до освіти – доводилося йти працювати, так як їх сім’ї бідували. І тут вже було не до вибору спеціальності – робили ту роботу, яка була. Деякі в пошуках роботи не раз змінювали не тільки рід занять, а й місце проживання. І вже маючи досвід, навички, зібравши якийсь капітал, в зрілому віці починали займатися тим, до чого потянулась душа.

Цікаво, що останнім часом набуло поширення таке явище, як дауншифтинг. Люди ризикують змінити свій спосіб життя, професію, щоб зайнятися тим, що їм подобається, – «пожити для себе». Заможні бізнесмени в зрілому віці залишають своє престижне заняття і займаються тим, до чого у них лежить душа. Наприклад, пишуть книги, малюють картини або займаються благодійністю.

Особливо популярний дауншифтинг в Австралії, Європі та США. (Напевно, в числі перших дауншіфтінгерів можна назвати французького художника-імпресіоніста Поля Гогена, який залишив роботу біржового маклера в Парижі і переселився на Таїті, щоб піти з нудного для нього світу фінансів в екзотичні краси одного з островів Океанії).
Таким чином, практика показує, що люди, яким життєвий шлях з самого дитинства визначали батьки, схильні плисти за течією. Вони і в зрілому віці рідко наважуються змінити напрямок, заданий ними. Ті ж, хто вже з дитинства звик сам піклуватися про себе, не боїться експериментувати і готовий до змін в будь-якому віці.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОРА ЗМІНИТИ РОБОТУ?
Змінити роботу ніколи не пізно. Але щоб зрозуміти, що це серйозне бажання, а не тимчасовий каприз, потрібно оцінити:

здається нам наша робота нудною;
вважаємо ми, що всього досягли і у нас немає подальших кар’єрних перспектив;
нам нецікаво читати книги за своєю спеціальністю;
на роботі часто відволікають сторонні думки;
відсутнє бажання йти на роботу;
нас «наздогнала» депресія, переслідують панічні атаки або невроз.
Звичайно, такі ж ознаки спостерігаються і при перевтомі, тому перш ніж думати про зміну роботи, варто взяти відпустку і відпочити. Бажано змінивши навколишнє оточення, а не використовуючи відпустку, наприклад, для ремонту.

Також варто враховувати, що в зрілому віці люди не рідко відчувають особистісну кризу, і тут також не варто поспішати змінювати роботу – спочатку необхідна консультація психотерапевта.

 

ЯК ПОБОРОТИ СТРАХ ЗМІНИ РОБОТИ?
Припустимо, людина рішуче налаштована на зміну професії, але не може подолати деякі страхи. А вони притаманні всім, адже на новій роботі доведеться бути новачком. І це не так легко для людини, що стала профі у своїй області.

Зрозуміло, до зміни професії потрібно підходити реалістично. Адже зрозуміло, що жінка, яка пропрацювала бухгалтером, не піде в балерини. Або чоловік, який займався торгівлею, не виконає дії своєї дитячої мрію стати льотчиком.

Однак бухгалтер зі знанням іноземних мов може зайнятися перекладами і навіть відкрити перекладацьке бюро. А чоловік, якого тягне небо, може відвідувати аероклуб. Іноді навіть не варто міняти роботу – досить більше часу приділяти своєму захопленню.

Зазвичай люди змінюють професію на ту, про яку вони вже мають уявлення. Або ж попередньо відвідують курси, що дозволяють краще пізнати основи майбутньої професії і придбати відповідні зв’язки.

Прикладом, Норвезький мільярдер Джон Фредріксен, перш ніж стати власником танкерної флотилії, працював маклером в кораблебудівній компанії. А засновник найбільшої компанії з виробництва модного одягу Zara Амансіо Ортега Гаона починав свою діяльність з кур’єра в магазині одягу і пошиття халатів.

Тим, хто хоче змінити рід занять, але не може самостійно визначитися з вибором, можуть допомогти фахівці з профорієнтації. Вони використовують опитування і тести, що дозволяють розкрити бажання і можливості людини і відповідно до них визначити їхнє покликання.

Розібратися в собі і в тому, чим дійсно хотілося б займатися, можна, якщо:

Проаналізувати причину нудьги на роботі;
Записати на листку всі відомі професії, потім викреслити ті, які не приваблюють, і ті, займатися якими не дозволив би вік, і звернути увагу на решту;
Уявити, що ми отримали величезний спадок, завдяки якому можна залишити роботу. Чому б ми хотіли присвятити свій час?
Згадати установки, закладені батьками, які стосувалися освіти і професії;
Згадати трьох людей, від яких ми чогось навчилися в житті;
Згадати ситуації, коли нам доводилося долати обставини і ризикувати, і який корисний досвід ми при цьому отримали;
Визначити, що для нас краще – бути організатором чи виконавцем;
Згадати – сняться нам сни, де ми змінюємо своє життя.
Отже, людині, яка ризикнула змінити роботу в зрілому віці, чекає чимало випробувань. Вона повинна бути готовою до психічних перевантажень, нерозуміння друзів і родичів, до того, що на новій роботі їй, можливо, доведеться стати «новачком» і переймати досвід у більш молодих співробітників, а також до того, що її матеріальне становище на перших порах може дещо погіршитися.

Однак якщо вона подолає труднощі, то всі ці неприємності швидко забудуться, а її зусилля окупляться сторицею, адже вона буде займатися тим, що їй дійсно цікаво.

Не рекомендуюНічого новогоТак собіЦікавоДуже корисно (2 голосів, Рейтинг: 5,00 з 5)
Loading...